Здесь вы
почувствуете себя Творцом, научитесь рисовать, как настоящий художник, писать
интересные книги, делать необычные фотоснимки, снимать кино, лепить из различных
материалов и заниматься прикладным искусством, сможете показать свои работы
другим, обсудить их и получить объективную оценку.
Нещільно закриті двері строго готичного будинку рипіли рухаючись від вітру. Віконні шиби покривали дрібні тріщинки і дірки, ніби хтось кидав в них маленькими камінчями. Павутина звисала нерівними волокнами з стелі, вікон, меблів і з всього до чого можливо було причепитися. Мох ріс на стінах . Висушені дерева біля будинку здавались мертвими і навіть літом на них майже не появилось листя. Якиийсь сум і туга розпливлись по ноосфері. Але і тут була краса. Краса незрозуміла простому смертному. Її зрозуміють далеко не всі і не зразу.Здається все тут просочене злом. Багато хто вважав би благородним ділом знишити це місце. Але чи можна назвати злом сутність, що не бажає і не робити нічого злого. Хоч вона і створена хаосом, хоч і породжує примар, але хіба вони когось вбивають чи примушують страждати? Ця сутність не прагнула знищувати, тільки змінювати і творити. Вже давно вона пробувала створити привида, який зможе вселитись в людину. І накінець в неї вийшло. Накінець один з її привидів вселився в ще не народжену дитину, яка ще не дістала душі...
Стара добра украiньска мова Эх, прямо ностальгия. Сначала ничего не понял, но когда читаешь вслух, те слова , что были не понятны, как то на интуитивном уровне переводятся.Мне понравилось. Рассказ я так понял, это что то похожее на "Духи", однако в данном случае дух специфический, то бишь неразумное приведение. Приятно, что не все я забыл еще. Хороший рассказ
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи. [ Регистрация | Вход ]
Войти
Поиск по каталогу
Друзья:
TOP 5 книг:
Внимание: все книги представлены только в ознакомительных целях.
Администрация сайта настоятельно рекомендует приобретать печатные издания.